Чаша Амріти

Чаша Амріти – роман українського письменника, футуролога, громадського діяча Олеся Бердника, що його опублікувало київське видавництво «Радянський письменник» 1968 року.

Дія роману починається у 1942 році, під час Другої світової війни. У нацистському таборі смерті зустрічаються і товаришують українець Михайло Сагайдак, індус Свамі Рішідева та американець Гаррі Соун. Михайло та Гаррі вражені новим другом Свамі, який займається йогою, може на відстані ділитися думками із своїм вчителем та прагне поєднати східні духовні практики із західними технічними досягненнями.

Згодом друзі влаштовують втечу полонених, під час якої потрапляють у пастку. Завдяки Свамі вони рятуються, склавши клятву служіння людству.

Після війни кожен йде своїм шляхом. Соун – відомий американський пілот, який працює у НАСА та прагне прокласти для людства шляхи до зірок. Рішідева – вчений біопсихолог зі світовим ім’ям, який вивчає зв’язок живого й неживого у природі.