Чого не гоїть огонь

Чого не гоїть огонь — роман українського письменника Уласа Самчука, написаний у 1948—1958 роках у Торонто та опублікований у Нью-Йорку у 1959 році видавництвом «Вісник». Він є одним з перших творів, в якому висвітлюється боротьба УПА за незалежність України.

Події роману відбуваються на теренах України під час Другої світової війни.

Уродженець Дерманя Яків Балаба, мобілізований до РСЧА, у Рівному підпадає під бомбардування німецьких літаків та отримує поранення, через що залишається у місті.

Невдовзі Рівне займають німецькі війська, радо зустрінуті місцевими мешканцями, які бачать в них визволителів від радянської влади.

Яків знаходить собі справу в Українському Червоному Хресті. Там він зустрічає колишнього полковника армії УНР Ступницького, який, враховуючи знання Якова німецької та досвід військової служби у польській армії, пропонує йому посаду перекладача. По знайомстві із німецьким керівництвом, Яків отримує чин «капітана», майже відразу «майора» та посаду вишкільного інструктора.