Дети капитана Гранта

«Діти капітана Гранта» (фр. Les Enfants du capitaine Grant) — пригодницький роман французького письменника Жуля Верна.

Роман складається з трьох частин, у кожній з яких головні герої оповіді — лорд і леді Гленарван, майор Мак-Наббс, Жак Паганель, Мері та Роберт Грант, Джон Меглс — у пошуках капітана Гранта, який зазнав корабельної аварії, подорожують навколо Землі через Південну Америку, через Патагонію, по Австралії та Новій Зеландії, суворо дотримуючись 37-ї паралелі південної широти.

26 липня 1864 року матроси парової яхти «Дункан» лорда Едуарда Гленарвана у водах Шотландії виловлюють рибу-молот, всередині якої знаходять пляшку з листом трьома мовами: англійською, німецькою та французькою. Хоча вода сильно пошкодила текст, вдається розібрати, що шотландське судно «Британія», зниклe два роки тому, зазнало аварії, після якої в живих залишилися три людини: капітан Гаррі Грант і двоє матросів — і що вони перебувають на 37°11' південної широти. Довготу ж місця аварії з листа визначити не вдається. До замку Гленарвана приїжджають син і дочка капітана Гранта, Роберт і Мері, з надією дізнатися щось про батька. Після відмови Адміралтейства організувати пошуки дружина Гленарвана Елен переконує чоловіка самостійно вирушити на пошуки капітана на «Дункані».