Достаточно времени для любви

«Достатньо часу для кохання, або Життя Лазаруса Лонга» (англ. Time Enough for Love: The Lives of Lazarus Long) — науково-фантастичний роман Роберта Гайнлайна. У 1973 році він був номінований на премію «Небula», а рік потому одночасно на «Гюго» і «Локус», але не отримав жодної з них. У 1998 році внесений до Залу слави премії «Прометей». Перекладався кількома європейськими мовами, зокрема російською, а також японською.

Сюжет під назвою «Da Capo» зафіксований в архівних матеріалах Гайнлайна в 1939 році: спочатку це була історія про реінкарнацію, яка в наступному десятилітті трансформувалася в подорож у часі, головним героєм якої мав стати Лазарус Лонг із роману «Діти Мафусаїла». Весь цей час сюжет вписувався в схему «Історії майбутнього», у якій посідав позицію після 2600 року. У 1949 році видавництво «Шаста» запустило проєкт п'ятитомника «Історій майбутнього», остання книга в якому мала включати повісті «Всесвіт» і «Здоровий глузд», доповнені ще не написаною «Da Capo». Цей проєкт так і не був реалізований. Пережив на початку 1970-х років клінічну смерть, Гайнлайн приступив до написання «соціально-філософської прози в дусі Айн Ренд», активно експериментуючи з формою і змістом. У результаті композиція стала концентричною, а текст вибудовувався за лекалами музичної симфонії, обрамленої оповіданнями в дусі «Тисячі й однієї ночі». Головний герой позбавлений розвитку, а в різних частинах тексту персонажі стрибкоподібно переходять до інших життєвих і психологічних станів. Початок і кінець оповіді присвячені смерті головного героя, а апофеозом усього роману є історія кохання непостаріючого Лазаруса і його короткоживучої дружини Дори; проміжні глави досліджували всілякі прикордонні стани кохання і смерті. Фінальна частина роману, названа «Da Capo», розповідала про подорож 2000-річного Лазаруса до США часів його дитинства (він прямував у 1919 рік, але через помилку навігації опинився в 1916-му). Повернувши героя до його витоків, Гайнлайн запропонував об'єктом кохання Лазаруса його власну матір — тоді молоду Морін. Також текст наповнений інтертекстуальними перегуками, цитуючи власні твори Гайнлайна «Не убоюсь я зла», «Пасинки Всесвіту», «Громадянин Галактики», «Зелені пагорби Землі» та інші.

Роман був написаний за 119 днів у 1972 році і завершений у день 65-річчя письменника. Книга викликала надзвичайно різку реакцію критиків і поступилася премією «Небьюла» роману Артура Кларка «Побачення з Рамою». Однак продажі «Достатньо часу для кохання» перевершили успіх будь-якої з попередніх книг Гайнлайна. Дослідники розглядали роман як етапний у творчості Роберта Гайнлайна, згодом утвердилася думка, що «Життя Лазаруса Лонга» відкрило цикл «Світ як міф».