Гайдамаки

Гайдамаки (від тур. haydamak — піти нанівець) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої. Вперше слово «гайдамаки» згадується у писемних джерелах від 1717 року.

Гайдамацький рух — це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного поневолення на Правобережній Україні наприкінці XVIII — на початку XIX століття, який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині. Зумовлений соціальними, релігійними та національними реаліями України XVIII століття, насамперед ускладненням внутрішньо-політичної ситуації в правобережній частині Гетьманщини після її підпорядкування Речі Посполитій. Гайдамацькі загони складалися із селян, козаків, наймитів, міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів. Гайдамацькі рухи розпочалися в перші десятиріччя XVIII століття й тривали аж до кінця 1760-х років, зрештою вилившись у грандіозне повстання, що стало відоме в історії під назвою Коліївщина. Найвизначнішим гайдамацьким лідером був Максим Залізняк.

Тарас Шевченко написав поему «Гайдамаки».