Гімн Лейбовіцу
Автор: Волтер Міллер
Опис
«Кантика для Лейбовіца» (англ. A Canticle for Leibowitz, деколи «Кантата за Лейбовіцем») — постапокаліптичний науково-фантастичний роман, написаний американським письменником-фантастом Волтером Міллером, вперше вийшов 1960 року (це єдиний роман Міллера, виданий за його життя). Дія роману відбувається в католицькому монастирі в пустелі на північному заході США після тотальної ядерної війни. В книзі описується три періоди після війни, які загалом займають майже півтори тисячі років. За цей час цивілізація відбудовується — щоб потім знов себе вбити. Монахи ордену Лейбовіца в нелегкі часи поставили собі за мету зібрати і зберегти знання попередніх сторіч, допоки люди не стануть готові до цього.
Автор написав твір під враженням від бомбування союзними військами монастиря в Монте-Кассіно в якому він брав безпосередню участь. Літературні критики почали порівнювати автора з роботами Івліна Во і Ґрема Ґріна; головні мотиви книги: релігія, циклічність історії і проблем взаємовідносин між державою і церквою, стали використовуватись в літературних дослідженнях.
Роман Кантика за Лейбовіцем побудований на трьох оповіданнях, які Міллер опублікував в журналі Fantasy & Science Fiction, в 1955—1957 роках. Дані оповідання: «Кантика за Лейбовіцем» (англ. A Canticle for Leibowitz, 1955) (також видавалася під назвою «Перший куплет» (англ. The First Canticle)); «І стало світло» (англ. And the Light Is Risen, 1956) і «Останній куплет» (англ. The Last Canticle, 1957). «Кантика за Лейбовіцем» була дуже добре сприйнята критиками і читачами і завоювала Премію «Г'юго» за найкращий роман в 1961 році. Книга стала класикою наукової фантастики з численними перевиданнями і перекладами. Український переклад Олени Кіфенко і Богдана Стасюка від видавництва «Навчальна книга - Богдан» вийшов в 2018 році і був представлений на Book Forum Lviv того ж року.
Продовження у вигляді роману «Святий Лейбовіц і жінка Дика Кобила» (англ. Saint Leibowitz and the Wild Horse Woman) було видано в 1997 році, вже після смерті автора.
Джерело: Вікіпедія, ліцензія CC BY-SA 4.0
