Хижі речі століття

«Хижі речі віку» — науково-фантастична повість Аркадія та Бориса Стругацьких, опублікована 1965 року з передмовою І. А. Єфремова. Назву взято з вірша А. А. Вознесенського «Монолог битника. Бунт машин».

За змістом це «антиутопія в утопії» у формі детективу-екшн. Іван Жилін — колишній космольотчик із повісті «Стажисти» — прибуває до певного ідилічного приморського міста, в якому з'явився новий наркотик. Жилін працює на Раду Безпеки ООН, керівництво якої стурбоване тим, що агенти в місті перестали виходити на зв'язок і, ймовірно, самі стали наркоманами. Посланець комуністичного світу виявляє, що в місті фантастично високий рівень життя, який контрастує з убогістю духовного обличчя обивателів: викладачі університетів влаштовують терористичні акти, група «меценатів» знищує твори мистецтва, молодь поринула в масові транси-дискотеки («дрижак») та різноманітні екстремальні розваги, а гільдія перукарів оголосила страйк через припинення улюбленого телесеріалу. Жилін з'ясовує, що електронний наркотик — так званий «слег» — це поєднання широко поширених побутових деталей і хімікатів, яке дозволяє Людині Невихованій у власній свідомості створювати реальність, значно вищу за все доступне у зовнішньому світі. Звичайними засобами перемогти слег неможливо, і він становить загрозу для всього людства, адже порівняно з ілюзорним життям їжа, пиття і розмноження — «нудотна метушня». Жилін приймає рішення залишитися в місті й намагатися знайти однодумців, особливо з молодшого покоління, щоб поступово спрямувати їхні інтереси до справ великого світу.

Публікація «Хижих речей віку» збіглася з переслідуваннями Відділу пропаганди та агітації ЦК КПРС і ЦК ВЛКСМ філософської фантастики в СРСР, яка досліджувала й пропагувала перспективи побудови комуністичного суспільства. У 1966–1967 роках у пресі відбулася велика дискусія про повість, у якій критики вбачали відсутність перспектив в описаному суспільстві або те, що Стругацькі під виглядом капіталістичного Заходу застерігали про загрозу бездуховного вмирання комуністичної ідеї. Аж до 1980-х років повість не вважалася творчою удачею письменників, і подібні думки висловлюються й у XXI столітті. Після 1990-х років «Хижі речі віку» стали об'єктом вивчення соціальними філософами та літературознавцями, оскільки оцінюються як етапний для Стругацьких твір, один із найзначніших у їхній творчості, в якому письменники передбачили масу проблем суспільства споживання і водночас скоригували власні погляди на природу людини та перспективи розвитку соціуму. У повісті передбачено появу самокерованого автомобіля, пейнтболу і гарнітури Bluetooth. Борис Стругацький в останні роки життя вважав реальність «Хижих речей віку» найімовірнішим сценарієм розвитку людства, що надає високий ступінь свободи вибору роду занять і стилю життя для кожного індивіда.

Повість починається епіграфом: «Є лише одна проблема — одна-єдина у світі — повернути людям духовний зміст, духовні турботи… (Антуан де Сент-Екзюпері)». Текст поділено на дванадцять розділів з лінійним сюжетом, що охоплює події кількох днів.