Колгосп тварин

«Колгосп тварин» (англ. «Animal Farm: A Fairy Story»), в інших перекладах українських видань також: «Ферма „Рай для тварин“», «Скотоферма», «Скотохутір», «Хутір тварин» — це казка про тварин, у формі сатиричної алегоричної повісті англійського журналіста і письменника Джорджа Орвелла, вперше опублікована в Англії 17 серпня 1945 року. У ній розповідається про групу антропоморфних сільськогосподарських тварин, яким набридло бути поневоленими людством, тому вони вигнали людей і самі стали керувати фермою. Вони повстали проти свого фермера, сподіваючись створити суспільство, де тварини будуть рівними, вільними та щасливими. Зрештою, всупереч тому, що уявляли більшість тварин, це закінчується антиутопічним суспільством. Їх життя стає гіршим, а не кращим.

У відносно короткому творі (близько 100 сторінок) проводиться паралель з диктатурою у Радянському Союзі, яка виникла у 1917—1922 роках. За словами Орвелла, «Колгосп тварин» відображає події, що призвели до російської революції 1917 року, а потім до сталінської епохи (1927—1953) в Радянському Союзі. До них належать також корупція, недалекоглядність, байдужість, неуцтво та терор. Орвелл, демократичний соціаліст і член Незалежної партії робітничого класу протягом багатьох років, був критиком Йосипа Сталіна та ворожим до керованого Москвою сталінізму, у відповідь на свої спостереження за комуністами-сталіністами під час громадянської війни в Іспанії в 1930-х роках, які критично сформували його досвід під час травневих конфліктів у Барселоні між POUM та сталінськими силами. Особисті враження Джорджа Орвелла від подій в Іспанії, а трохи пізніше знайомство з матеріалами і документами про політичні процеси в СРСР, змусили його різко змінити свої комуністичні погляди і розлучитися з ілюзіями, які тоді розділяла значна частина західних інтелектуалів. У листі до Івон Даве Орвелл описав «Колгосп тварин» як сатиричну повість проти Сталіна («un conte satirique contre Staline»), і у своєму есе «Чому я пишу» (1946) писав, що «Колгосп тварин» була першою книгою, в якій він намагався, з повною свідомістю того, що він робив, «злити політичну мету та мистецьку мету в одне ціле». Про свій досвід участі в громадянській війні в Іспанії Орвелл описав у розповіді «Салют Каталонії» (англ. "Homage to Catalonia").

Оруелл писав книгу між листопадом 1943 і лютим 1944 року під час Другої світової війни, коли Сполучене Королівство перебувало у воєнному союзі з Радянським Союзом проти нацистської Німеччини, а британська інтелігенція високо поважала Сталіна — явище, яке Орвелл ненавидів. У Орвелла були великі проблеми з її публікацією в той час. Спочатку рукопис було відхилено кількома британськими та американськими видавцями. Коли твір таки було опубліковано, книга стала великим комерційним успіхом, частково тому, що міжнародні відносини були трансформовані, коли альянс часів війни поступився місцем холодній війні.

Оригінальна назва була «Ферма тварин: казкова історія», але видавці Сполучених Штатів відмовилися від підзаголовку у виданні 1946 року. Інші варіації назви підзаголовків включають такі назви, як «Сатира» та «Сучасна сатира». Орвелл, обігруючи французьку назву Радянського Союзу Union des républiques socialistes soviétiques, запропонував для французького перекладу назву Union des républiques socialistes animales, яка скорочується до URSA, латинського слова «ведмідь».

Журнал Time обрав книгу одним із 100 найкращих англомовних романів (між 1923 і 2005 роками), під номером 31 у своєму списку найкращих романів 20 століття. Вона отримала ретроспективну премію Г'юго в 1996 році і включена до списку Великих книг Заходу. У «Рейтингу 100 найкращих книжок усіх часів» журналу Ньюсвік ця книга під номером 61. «Колгосп тварин» є у списках кращих фантастично-наукових та фантастичних книг усіх часів.

Хоча книга не була широко відома до кінця 1950-х років, зараз вона вважається класичною. Це одна з найпопулярніших сатиричних алегорій тоталітаризму.

Події розгортаються на фермі містера Джонса, де поголів'я тварин на чолі з свинями (які проголошують себе найрозумнішими з побратимів і природними лідерами перевороту) здіймають повстання. Після революції на цій фермі людей виганяють, і свині, які очолили революцію та розвинули доктрину анімалізму, поступово захоплюють ферму та встановлюють новий уряд без участі людини («щоб взяти свою долю в свої руки»). Двоє свиней, Наполеон і Сніжок, вступають у боротьбу за владу, кульмінацією якої є вигнання Сніжка. Життя на фермі стає все важчим і важчим для решти тварин. Свині накладають на них дедалі більше контролю, оскільки вони вимагають привілеїв для себе. Зрештою, від принципів анімалізму залишилося лише правило, що «всі тварини рівні, але деякі рівніші за інших». Кожен крок цього розвитку виправданий пропагандою. З групою злісних собак, як палицею за дверима, Наполеон пробиває собі дорогу та полегшує собі життя. В останній сцені книги свині ходять на двох ногах, і тварини сприймають свиней як людей і більше не можуть відрізнити їх.