Мальчик со шпагой

«Хлопчик зі шпагою» — роман-трилогія Владислава Крапивіна про дитячий загін «Еспада», написаний у 1972—1974 роках. Роман входить до більшої трилогії «Вітрила „Еспади“», що включає також романи «Бронзовий хлопчик» (1992) і «Рудий прапор упертості» (2005). Спочатку друкувався в журналі «Піонер» у 1973—1975 роках, окреме видання вийшло у 1981 році. Згодом неодноразово перевидавався. У романі найповніше розкривається світогляд письменника і його уявлення про дитину.

Події трилогії охоплюють рік із життя шестикласника Сергійка Каховського, автор показує переломні моменти життя хлопця, що дорослішає, його «зоряну годину». Сергійко стає на захист справедливості, потрапляє у важкі випробування, вчиться, не задумуючись, робити сміливі вчинки і обирати правильно між честю і безчестям. Разом із Сергійком долає труднощі піонерський загін «Еспада», прообразом якого став загін «Каравела», створений Владиславом Крапивіним. За деякими оцінками, трилогія стала найвідомішим твором письменника, що принесло йому широку популярність у СРСР. Діти кілька років надсилали листи Сергійку Каховському, вважаючи його реальною людиною. Трилогію розглядали як зразок дитячої психологічної прози 1970-х років; у книзі порушено морально-етичні питання, присутні романтичні мотиви та казкові образи. У романі представлено новий для творчості Крапивіна тип конфлікту, що відіграє роль у сюжеті: між дитячою організацією та особами, наділеними владою. За мотивами трилогії в радянські часи було поставлено телеспектаклі.

Події трилогії охоплюють рік із життя головного героя, шестикласника Сергійка Каховського. На відміну від «Тіні Каравели», дія якої віднесена до минулого (період Великої Вітчизняної війни), події трилогії сучасні, тобто відбуваються в пізньорадянський період. У художню тканину роману вплетено життєві реалії, такі як колгосп, піонерський табір, міліція, комсомол та інші. Оповідання в усіх трьох частинах ведеться від третьої особи, але фокалізатором виступає головний герой, події описані з його точки зору.