На краю Ойкумени

«На краю Ойкумены» («Велика дуга») — історична дилогія Івана Антоновича Єфремова, написана в 1945―1946 роках. Складається з двох частин: «Подорож Баурджеда» (1953) та «На краю Ойкумени» (1949). Твір присвячено взаєминам цивілізацій Стародавнього Єгипту, Стародавньої Греції та центральної Африки. Обидві повісті об'єднують місце дії (Єгипет), деякі події та коштовний артефакт — блакитний камінь. Дилогія мала успіх у читачів і витримала низку перевидань у СРСР та за кордоном.

«Подорож Баурджеда» розглядається дослідниками, зокрема, як антитоталітарний твір, як політична алегорія епохи сталінізму. У центрі обох повістей — конфлікт людини та держави: у першому випадку автор стверджує неминучість антагонізму між особистістю і владною тиранією, народом і державою; друга частина наголошує на зіткненні художника і влади, мистецтва і деспотичної держави.

Образ «Великої Дуги» — земного океану, що поєднує народи, — втілює їхнє братерство та боротьбу за свободу.