Зруйноване гніздо

Зруйноване гніздо — повість українського письменника Адріана Кащенка, опублікована у 1919 році та є одним з найдовершеніших творів письменника. Також вважається, що цим твором в українській літературі започаткований жанр фронтиру.

Події твору розгортаються в останній чверті XVIII століття, після зруйнування Катериною ІІ Запорізької Січі та відходу частини запорожців за Дунай, у володіння Османської імперії.

Споконвічні козацькі землі російська імператриця дарує своїм сановникам, які починають заселяти їх кріпаками.

До зимівника старого козака Дмитра Балана, який мешкає на березі Базавлука разом із рідними, також заходить валка переселенців.

Від прикажчика Балан дізнається, що землі, де розташований його зимівник, подаровані князю, котрий планує їх щільну забудову. Намагаючись відстояти справедливість, Балан помирає після побиття княжими слугами.

Його син Іван вбиває княжого прикажчика та уходить у плавні.

У зимівнику залишаються донька Балана Галя, яка щойно народила дитину, та її чоловік Демко.